Стресостійкість педагога

 Як педагогам підвищити стесостійкість та протидіяти вигоранню під час війни

Тема професійного вигорання вчителів стосується особливо. Вони щодня стикаються з високою емоційною напругою, тим паче під час війни: стрес, тривожність, страх за власне життя та життя близьких, невпевненість у майбутньому тощо. Дистанційний формат роботи ще більше виснажує, тому вже зараз учителям варто подбати про свою професійну стійкість, адже емоційний стан педагога безпосередньо впливає на емоційний стан учнів та атмосферу в класі.

Вигорання – це реакція людини на хронічну втому. Людина, що вигорає, починає негативно ставитись до роботи та предмету своєї професійної діяльності, її самооцінка знижується.

Як учителю допомогти собі не втратити професійний запал та енергію? Ось кілька порад:

Повернути баланс допоможе звернення до особистісних сенсів. Варто згадати, чому було обрано саме професію вчителя, у чому цінність такої діяльності, що в ній надихає та мотивує. Свої думки необхідно сформулювати однією-двома фразами, записати та розмістити на рівні очей у робочому просторі.

Рефлексувати. Визначте коло своєї компетентності: на які питання ви можете вплинути, а на які – ні.

Трансформувати свою діяльність. Слід подумати над тим, як можна адаптувати практики навчання та викладання, щоб вони стали більш релевантними, ефективними та комфортними в теперішніх умовах. Наприклад, включити вправи для саморегуляції чи пошуку ресурсу в план уроку.

Інвестувати у професійні та особисті стосунки. Дружня підтримка завжди допоможе пережити стрес, тому не обмежуйтеся лише роботою та спілкуванням із колегами, не забувайте про особистий відпочинок.

Знаходити час для відпочинку та визначити ресурси для відновлення сил: хобі, спорт тощо.

Розставляти пріоритети та ставити чіткі цілі. Кожного дня або тижня слід скласти перелік завдань до виконання (не більше десяти). Після цього важливо визначити пріоритетність кожного з них, сформувавши своєрідний «рейтинг» задач.

Хвалити та винагороджувати себе. Важливо навчитися відзначати свої невеликі та значні успіхи.

Отже, початок навчального року – це виклик для вчителів, але варто запастися вже сьогодні ефективною стратегією щодо відновлення сил та енергії, щоб навчальний рік був сповнений натхнення та нових перемог.

Організація дистанційного навчання

 Правила організації навчання під час війни: поради психолога

Головна мета дистанційного навчання під час війни – не засвоєння нових знать, а психологічна підтримка, спілкування, переключення уваги дітей.

Жодних негативних оцінок, обліку відвідування, об’ємних домашніх завдань тощо – навчання повинно стати допомогою, підтримкою, а не черговим стресом та хвилюваннями.

Зараз не час планувати заняття на вивчення нового матеріалу. Заняття мають бути орієнтованими на повторювання – це буде ефективніше.

Не забувайте про загальні правила дистанційного навчання та гігієну користування гаджетами.

Ставтеся з розумінням до розсіяності слухачів, неуважності та інертності під час онлайн занять.

Педагоги мають підбадьорювати слухачів, а не залякувати негативом під час навчальних занять. А відволікатися варто лише на підтримку та турботу, а не на актуальні новини.

Навчання у такий складний час – це новий виклик для педагогів, але знайте, що ваша безумовна любов до дітей та підтримка допоможе їм стабілізувати психологічний стан. Пам’ятайте, педагог – не психолог, тому якщо ви побачили, що ваш учень надто тривожний або агресивний, одразу зверніться до психолога закладу для подальшої психологічної підтримки.

Бережіть себе та близьких!

Успішне виконання домашнього завдання

 Як навчити дитину успішно виконувати домашнє завдання. 

Перший етап - якомога більше завдань виконуйте разом із дитиною. Прагніть зрозуміти, яких знань, навичок їй не вистачає, з'ясувати чи немає у неї неправильних способів виконання, звичок у роботі. Допомагайте позбутися недоліків. 

Другий етап. Частину роботи дитина виконує сама. Але ви повинні бути впевнені, що з цією частиною дитина здатна впоратися. Спочатку це повинна бути невелика частина, але дитині необхідно відчуття успіху. Оцініть з нею результат. Через якийсь час ви разом з дитиною переконаєтесь, що правильно зроблена частина збільшується щодня. У разі невдачі спокійно розберіться, що є перешкодою. Головним на цьому етапі повинно бути усвідомлення дитиною, що вона може працювати самостійно і впоратися із труднощами.

Третій етап. Поступово самостійна робота розширюється до того, що дитина сама виконує всі уроки. Ваша роль: будьте неподалік, займайтеся своїми справами, але з готовністю прийти на допомогу за необхідності. 

Четвертий етап. Дитина працює самостійно. Вона вже знає,  скільки часу піде на те чи інше завдання і контролює себе за допомогою годинника. Ви в цей час можете бути відсутні або знаходитись в іншій кімнаті. Сенс цього етапу у тому, що дитина прагне подолати всі труднощі сама. Відкладати до вашої появи можна тільки найважче. Ви перевіряєте зроблене. Це необхідно, поки остаточно не виробиться навичка самостійної роботи

Дистанційне навчання на ура!

 Дистанційне навчання на ура!

Поради для батьків.

    Дистанційна форма навчання все ще залишається незвичною для дітей, батьків та педагогів. Саме тому тривога, напруження, роздратування та інші емоції є прийнятними та властивими для незвичайної ситуації. Пропоную  рекомендації, які допоможуть раціонально розподіляти час та енергію в організації дистанційного навчання для дітей.

1.Дотримуватися режиму дня. Дистанційне навчання - це не канікули. Дитина має дотримуватися режиму навчальних буднів. Виконувати навчальні завдання краще у першій половині дня, коли мозок активний та зосереджений.

2.Долучайтеся до процесу навчання, але не виконуйте завдання замість дитини. Дайте можливість дитині розвивати свою самостійність та організованість.

3.Слідкуйте за дотримуванням балансу навчання - відпочинок.

4.Залишайте час для інтересів та захоплень дитини.

5. Частіше спілкуйтеся з дитиною на теми, що не стосуються навчання. Можете запропонувати пограти разом в настільні  чи рухливі ігри.

6.Хваліть своїх дітей та себе навіть за найменші успіхи.

7.Залишайте час для себе. Батьки, які знаходять час для власного відновлення - це найкращий взірець та підтримка для своїх дітей.

Звукова гімнастика

 Вправа “Звукова гімнастика ”

Робимо глибокий вдих носом, а на видиху голосно й енергійно вимовляємо звук.

•          А  - впливає благотворно на весь організм

•          Є  - впливає на щитовидну залозу

•          І  -  впливає на мозок, очі, ніс, вуха

•          О - впливає на серце, легені;

•          В - впливає на органи, розташовані в області живота;

•          Я - впливає на роботу всього організму;

•          М - впливає на роботу всього організму;

•          X - допомагає очищенню організму;

•          ХА - допомагає підвищіти настрій

Як підтримати підлітка у кризовій ситуації

 Як підтримати підлітка у кризовій ситуації

Підлітки вже достатньо дорослі, щоб розуміти все, що відбувається, але не мають досвіду, аби впоратися зі своїми емоціями та почуттями. В умовах війни вони особливо вразливі.

Збережіть для себе поради від психолога про те, як сьогодні підтримати свою дитину:

Слухайте і говоріть. Знаходьте час та уважно слухайте розповіді дітей про те, що вони відчувають і думають. Роз’ясніть відомі вам факти та надавайте дітям правдиву інформацію (з урахуванням вікових особливостей) про ситуацію, в якій опинилася країна в цілому та ваша родина, зокрема.

Дозвольте емоціям бути. Чесно розповідайте дитині про свої почуття та поясніть, що боятися, переживати, плакати – це нормально. Проте надалі важливо стабілізуватися і відволіктися буденними справами настільки, наскільки це можливо.

Плануйте майбутнє. Мрійте та плануйте разом, обговорюйте з підлітками, що ви зробите одразу, як настане мир. Такі роздуми та розмови надихають і стабілізують.

Обіймайтеся. Обіймайте свого підлітка та інших членів сім’ї не менше 8 разів на день. Тактильний контакт вкрай важливий в умовах невизначеності і стресу.

Подивіться разом улюблені фільми. Це можна зробити навіть перебуваючи в укритті. Обирайте життєствердні фільми, які дарують надію, обговорюйте побачене. Нагадуйте дитині, що після найтемнішої ночі настає ранок.

Читайте вголос. Спільне читання вголос дає відчуття захищеності та спокою. Читайте разом книжку, яку ви вже добре знаєте, або нову, до якої ніяк не доходили руки.

Хваліть і робіть акценти на досягненнях дитини. Відмічайте навіть незначні досягнення. Вселяйте підлітку віру у свої сили та пропонуйте підтримку.

Заохочуйте спілкування дитини з однолітками. Для більшості підлітків спілкування з друзями є дуже важливим. Сприяйте цьому, розкажіть дитині, як вона може підтримати друзів, яким важко впоратися з емоціями.

Долучайте підлітків до допомоги іншим. Але робіть це за умов максимальної безпеки. Розкажіть дитині, як саме можна допомогти, підтримати інших, долучайтеся до допомоги разом з нею. Водночас поясніть дитині, що пріоритетом повинна бути її безпека.

Будьте уважними до змін у поведінці дитини. Зверніться за онлайн-консультацією до психолога, якщо стан дитини викликає занепокоєння.

Пам’ятайте! Ви — незамінна людина в житті дитини. Для неї ви є опорою та острівцем безпеки. Бути такою людиною можливо лише за умови, що ваш ментальний стан залишається стабільним та стійким.

Розвиваючі вправи

 Щоденник мудрих думок

РОЗВИВАЮЧІ ВПРАВИ: ПОРАДИ ПСИХОЛОГА

 

    Нижче наведені вправи спрямовані на розвиток пізнавальної, емоційно-вольової сфери з урахуванням психологічної особливості дитини. Вправи мають подаватися дитині не як навчання, тренування, а як цікаві захоплюючі ігри і починатися словами: «Давай пограємося!»

      На початку навчання процес сприяння у дітей досить розвинутий, у них висока гострота зору та слуху, вони добре орієнтуються в кольорах. Однак їхнє сприймання ще надто емоційне, недиференційоване, через що дитина іноді може плутати схожі за написаннями букви чи цифри. Нижче вправи які розвивають спостережливість.

«Запам’ятай послідовність»

Перед дитиною у певному порядку (так, щоб вона не бачила) в ряд викладаються різні картинки або предмети. Дитина деякий час (20-60 сек.) дивиться на них, після чого їх перемішують. Завдання дитини: відновити послідовність.

«Знайди предмет одного кольору»

Дитина, озирнувшись навколо себе впродовж 15-20 сек., повинна назвати якомога більше предметів певного кольору.

    Xарактерною віковою особливістю молодших школярів є нерозвинута увага. У них домінує мимовільна увага, спрямована на нові, несподівані та захоплюючі предмети. До того ж увага у молодших школярів, як правило, не стійка. Стійкості та довільності уваги можна досягти такими вправами.

 Вправа 1

Дитині пропонується уважно оглянути кімнату і знайти 6 предметів:

які містять геометричні фігури (коло, або квадрат, або трикутник);

які виготовлені з певних матеріалів (дерево чи скло, метал чи пластмаса тощо)

Вправа 2

У журналі чи старій книзі на одній із сторінок закреслювати олівцем або ручкою усі букви «а», намагаючись не пропускати їх. Завдання можна ускладнити, попросивши одночасно із закресленням букви «а», обводити у кружечок всі «к», підкреслювати всі «о».

     Поліпшити пам’ять дитини можна, використовуючи певний набір вправ.

Вправа 1

Необхідно заздалегідь підготувати декілька карток з хаотично намальованими на них буквами (5-7-9 букв) чи цифрами від 0 до 9. Картка на декілька секунд (стільки, скільки потрібно, з часом інтервал можна зменшувати) демонструється дитині. Після цього вона по пам’яті на аркуші відтворює картину.

Вправа 2 «Анти час»

Візьміть для початку будь-яку просту дію – приготування яєчні ,чищення зубів тощо. Запропонуйте дитині якомога точніше відтворити послідовність дій і описати їх, але у зворотному порядку, починаючи з кінця. Якщо вам вдасться зібрати кілька дітей і влаштувати між ними змагання – хто краще відтворить відповідь, то ефект гри буде ще більшим. На наступному етапі запропонуйте відтворити значно триваліші події, як-от: футбольний матч, події одного дня або тижня.

  Дітям молодшого шкільного віку слід допомагати розвивати мислення: операції узагальнення, порівняння, абстрагування, класифікації, становлення причинно-наслідкових зв’язків. У цьому допоможуть такі вправи.

«Четвертий зайвий»

Дитині називають 4 слова. Вона повинна вибрати «зайве» слово, яке не підходить до інших, а інші назвати одним словом. Наприклад, чашка, миска, черевики, тарілка. Зайве слово – черевики (взуття), а інші предмети – посуд.

«Логічні кінцівки»

Дитині пропонується закінчити речення. Наприклад:

Лимони кислі, а цукор....... (солодкий);

Якщо стіл вищий від стільця, то стілець....... (нижчий від столу);

Якщо 2 більше 1, то 1... (менше 2);

Якщо сестра старша за брата, то брат .... (менший за сестру).

«Різні функції»

Дитині потрібно придумати якомога більше варіантів використання, можна і незвичного, оригінального, звичайному предмету. Приклад: цеглу можна використовувати як будівельний матеріал, підставку, підпірки, гирі, крейди тощо.

     Батьки, навчайте дітей висловлювати свою думку, доводити її, розвивайте в дитині уміння будувати розповідь за картинкою, за планом, за темою.Наприклад, запропонуйте дитині набір слів: театр, магазин, машина, мандрівка в іншу країну, що можуть бути використані для складання невеликих оповідань. Отримавши слово-тему, дитина повинна скласти оповідання так, щоб повністю розкрити зміст вибраного слова.

  Головне, приймайте свою дитину безумовно. Не за те, що вона гарна, розумна, здібна, помічник, а просто за те, що вона є.

Для батьків. Поради психолога

 

Діти сприймають війну дещо по-іншому, ніж дорослі. Щоб полегшити життя малечі і відкинути, принаймні, на другий план пережитий стрес від перебування в укритті чи вимушеного переїзду, необхідно задіяти особливий підхід

Перебування в укриттях, вимушений переїзд, втрата звичного середовища, друзів, іграшок – ці та інші фактори можуть викликати тривогу та стрес у дітей.

Ви можете допомогти своїй дитині зняти напругу з допомогою простих вправ

"Квітка та свічка"

Вправа, що допоможе дитині розслабитися; сприяє глибокому диханню.

Уявіть, що у вас в одній руці приємно пахне квітка, а в іншій – запалена свічка.

Повільно зробіть вдих через ніс, й уявіть, що відчуваєте запах квітки.

Повільно видихніть через рот, наче задуваєте свічку.

Повторіть кілька разів.

"Пір’їнка і статуя"

За допомогою цієї вправи можна зняти м’язову напругу.

Уявіть, що ви пір’їнка, що літає в повітрі приблизно десять секунд.

Раптом ви завмираєте й перетворюєтеся на статую. Не рухайтеся!

Потім повільно розслабтеся, знову перетворюючись на пір’їнку, що літає в повітрі.

Повторіть декілька разів. Переконайтеся, що закінчите пір’їнкою в розслабленому стані.

"Черепаха"

Ця вправа теж допомагає зняти м’язову напругу.

Уявіть, що ви черепаха, яка йде на повільну, розслаблену прогулянку.

Уявіть, ніби раптово почався дощ.

Щільно згорніться калачиком під панциром десь на десять секунд.

Уявіть, що знову вийшло сонце, тому можна вилазити з панциря та продовжити розслаблену прогулянку.

Повторіть кілька разів. Переконайтеся, що завершуєте вправу прогулянкою, щоби ваше тіло розслабилося.

Педагогу

 Саме зараз наше завдання – допомогти дітям повернути, створити хоч невеликий простір безпеки. Багато хто з них досі перебувають у стані шоку. Ми не можемо припустити, що стане тригером для травматичних реакцій, тому наші уважність, емпатійність, почуття такту та відчуття опори дуже важливі.

ПОРАДИ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

Турбуємось про себе і намагаємось не починати роботу без ресурсу. Якщо нам не вистачить сил витримати погляд дитини, наповнений болем, її запитання, реакцію – це посилить її стан занепокоєння та безпорадності.

Наше завдання – створити безпечний простір, у якому б дитина відчула близькість – “я з тобою”. Ідеться про простір із чітко структурованими правилами та межами контакту.

Якщо ви не маєте досвіду роботи з емоційним реагуванням на почуття та емоції, починати роботу можна буде лише у співпраці з психологом.  Цю роботу можна буде проводити лише після фази стабілізації – зміцнення та відчуття безпеки.

Не можна використовувати в іграх чи під час занять метафори, образи літаків тощо. Це може травмувати дітей, які були під обстрілами. У роботі спираємося на метафори та образи дому, землі, веселки, води.

Навіть образ неба зараз не даватиме дітям стійкості – для багатьох це джерело небезпеки. Будь ласка, зважайте на це, плануючи свої зустрічі з учнями.

Якщо в роботі плануєте створювати щось із частин, наприклад кубиків, пам’ятайте: якщо деталі руйнуватимуться, це може нагадувати дітям зруйнований будинок. Діти самі можуть обрати таку гру – тоді для них це буде помічне. До того ж будьте уважні до звуків, що використовуються в супроводі.

Не пропонуйте дітям жодних образів воєнної техніки. Приймається лише той варіант, коли вони самі хочуть намалювати, виліпити чи обговорити це. Натомість працюйте над образами сили та стійкості й частіше просіть дитину намалювати, зобразити те, що є її силою.

Пам’ятайте, що ми проводимо зустрічі для того, щоби дати дітям стабільність у теперішній реальності, відволікати їх і розважати цікавими фактами, захопливими розповідями. Війну, танки, вибухи вони бачать у новинах. Вони чують про це від батьків, рідних і близьких.

Уявіть, що ви працюєте з дитиною, яка сидить у бомбосховищі. Усі розмови про війну для неї зараз – додаткове травмування. Будь ласка, зважайте на це.

Для дитини, яка пережила втрату, втратила близьких або будинок, абсолютно неприпустимі слова на кшталт “час лікує”, “у всьому є й хороший бік”, “подивися, який тут є хороший варіант для тебе”. Ці слова некоректні та неетичні.

Дітям важливо почути: “Те, що ти пережив – жахлива трагедія, це жахливо й так шкода, що тобі довелося через це пройти. Я захоплююсь твоїми мужністю та силою. Попри таке горе, ти справляєшся, як справжній герой. Я дуже хочу тебе обійняти та захистити”.

Якщо дитина починає говорити, що б вона не говорила, ми її слухаємо й не перебиваємо! Киваємо, підтримуємо й наприкінці робимо акцент на тому, що навіть слухати – це дуже важко. Далі можна сказати: “Але я бачу, який ти сильний і як ти справляєшся”. Проте не давайте порад, поки вас не попросили про це.