Ігри для розвитку сенсорних каналів.
Чим більше діти граються, тим вищою буде їхня навчальна мотивація. До того ж, дітям дуже потрібні ігри, які будуть вмикати різні канали сприймання.
«Гра — це завжди — і розвиток, і терапія, і адаптація. Сучасне покоління дітей не отримує необхідної кількості стимулів у різних каналах сприймання. У них перестимульований візуальний канал, решта — часто дефіцитарні. І різноманітні ігри — це сенсорна інтеграція. (Сенсорна депривація — недостатнє стимулювання сенсорних каналів)»
І. Візуальний канал сприймання:
1) Малювання:
розмальовок (роздруківки та книжки);
мандал (геометричних символів складної структури, що інтерпретуються як модель Всесвіту );
одночасно на одному аркуші;
зубною щіткою;
долонями (ставити відбитки пальців і домальовувати деталі);
із закритими очима;
розміщення малюнків нитками.
2) Створення ангелів з макаронів.
3) Виготовлення іграшок з втулок від туалетного паперу.
4) Обривна аплікація
Для такої аплікації спочатку необхідно на дрібні шматочки руками порвати або кольоровий папір, або листки з журналів, а потім з обривків зробити колаж.
5) «Кольорові дні тижня»
Кожен день тижня називайте «своїм кольором» — наприклад, понеділок — червоний, вівторок — помаранчевий, середа — жовтий, і далі за кольорами веселки.
Щодня одягати одяг або якусь деталь одягу певного кольору, шукати продукти такого кольору, або час від часу вигукувати — наприклад, «червоний» — і швидко торкатися до предмета цього кольору.
ІІ. Вербальний канал сприймання:
1) Вчити кожен день одне нове слово іноземною мовою.
З цього ж слова, написаного багато разів — можна зробити малюнок.
2) З букв одного слова — складати інші слова
Наприклад, з букв слова «Трансформатор» можна скласти «Торт», «Трон», «Березень», «Рот», «Форма», «Форт» та ін.).
3) Гра «Телеграма» — на кожну букву загаданого слова придумати слово, так щоб вийшло речення (наприклад, СЛОН — серйозний лікар оглядає ніс).
4) Співати
5) Говорити скоромовки
6) «Вгадай предмет» (частину тіла, транспорт тощо)
Учасники намагаються відгадати слово, ставлячи запитання, на які можна відповісти лише «так» або «ні».
ІІІ. Тактильний канал сприймання:
1) Ігри з кінетичним піском (з формочками, «Пасочки», «Пошуки скарбів»).
2) Використання підносів з крупами, в яких можна писати, малювати, ховати предмети.
3) Ігри з водою — наприклад, запускати, кораблики по воді, рухати їх диханням тощо.
4) Домашні басейни з кульками.
5) Впізнавати предмети на дотик. Можна запропонувати розпізнавати продукти на смак, спеції і продукти — за ароматом.
IV. Аудіальний канал сприймання:
1) Слухати тишу.
2) Закрити очі й розпізнати якнайбільше звуків.
3) Написати літеру «Р» в рядок — від зовсім маленької до величезної. А в іншому рядку від величезної до маленької. Просити дитину, щоб вимовляла звук, підвищуючи гучність (чим менша літера, тим тихіший голос), і навпаки.
4) З закритими очима вгадувати, по якому предмету вдарили (ложкою, олівцем тощо).
V. Просторове сприйняття, концентрація, 3D:
Такі ігри стимулюють також розвиток ділянок мозку, пов’язаних з математичними здібностями, критичним мисленням.
1) Магнітний конструктор.
2) Мозаїки.
3) Орігамі.
4) «Джанга» — настільна гра, в якій гравці почергово дістають блоки з основи вежі і кладуть їх нагору, роблячи вежу все більш високою і все менш стійкою.
5) «Мікадо» — настільна гра японського походження, яка складається з бамбукових паличок (класичний варіант) чи дротиків, пофарбованих у певний колір.
6) Шашки, шахи, доміно.
7) Пазли.
8) Можна вчити дітей пришивати гудзики, вишивати, в’язати, плести макраме.
9) Запускання дзиґи і спостерігання за її кружлянням.
10) Домашній квест, пошуки скарбів.
11) Переміщуватися по кімнаті з закритими очима, орієнтуючись тільки на команди партнера по грі (можна давати інструкції — «Вправо», «Вліво», «Прямо», а можна грати мовчки — торкаючись до правого, лівого плеча, спини).
Кілька цікавих варіантів настільних ігор:
Сортери для малюків (будиночки, кубики, машинки з фігурками для сортування, дошки (BusyBoard).
3D-пазли.
Лото.
Головоломки.
Доміно.
Ігри з кубиком і картою.
«Аlias» — гра, в якій необхідно допомогти друзям розгадати якомога більше слів з карток, даючи їм швидкі пояснення і натяки, але не називаючи саме слово. До речі, гру можна завантажити в якості додатка на телефон.
«Cortex» — гра з різноманітними завданнями, як-то знайти зайву картинку, допомогти коту наздогнати мишку і не заблукати в лабіринті, підібрати частинку пазла, аби скласти його, тощо.
«Морський бій» — розставляйте свої кораблі навіть на звичайному аркуші паперу й намагайтеся влучити по ворожих. Азарт кожному капітану гарантуємо!
«Dobble» — гра з круглими картками, на кожній з яких зображено вісім маленьких картинок. Картки так влаштовані, що на будь-якій парі карток є лише одна однакова картинка. Завдання в тому, щоб швидко її знайти і назвати. А взагалі в цій грі є п’ять різних варіантів правил.
«Монополія» — економічна стратегічна гра, учасники якої мають, використовуючи стартовий капітал, досягти банкрутства інших гравців. Веселі та цікаві ідеї для дозвілля:
1) «Ігри з диханням»:
мильні бульбашки;
аеробол — дуємо на обгортки з-під цукерок (або передаючи один одному, або, «задуваючи» голи);
задуваємо свічки;
намагаємося підтримувати в повітрі легкий предмет, наприклад, перо;
разом співати;
через широкі коктейльні трубочки дуємо на кульку з паперу — потрапляємо нею в «ціль».
2) «Соціальні ігри»:
рольові ігри з ляльками та іграшками, домашній театр;
театр тіней;
спільне приготування їжі, шоколаду (ігри «Кухня», «Ресторан») міні-спектаклі;
створення «халабуди» — будиночка з подушок і пледів;
зустрічі з друзями — в Zoom, чаті Вайбера та інших онлайн-сервісах;
«Оркестр» («інструментами» може бути все, що видає звук в будинку)
3) Рухливі ігри:
Твістер.
Пальчиковий твістер.
Стрибки на фітболі (замість батута — стрибки на дозволеній подушці).
Хованки.
Битва подушками.
Битва кульками.
Настільний футбол.
Танці (як варіант, танцювати «різний настрій»). Якщо зовсім мало місця, можна ниткою викласти кордон «танцполу» і ввести додаткове правило — за нього не виходити).
До 6 років діти прагнуть грати в «егоцентричні» ігри — за своїми правилами. Але коли ми пропонуємо їм гру з встановленими правилами — це готує їх до «дорослого» життя, в якому потрібно дотримуватися певних норм.
