Діти вдома

Діти вдома — це зазвичай підвищене шумове тло. Зосередитися, працювати і залишатися спокійним у таких умовах дуже важко. І, як би ми не стримувалися, дітям доводиться чути «Не кричи!», «Говори тихіше! «Помовч!». А ми ж розуміємо, що дітям чути це постійно не дуже добре.

Психологи пропонують добірку «тихих» ігор, які дозволять батькам трохи побути в тиші, а дітям напрацювати контроль за своїм мовленням.

1) «Пульт управління»

Для виконання цієї гри потрібно намалювати фломастером «кнопку гучності» на подушечках пальців дитини.

Наприклад, на вказівному пальчику червоним кольором поставте крапку — «Голосніше», на безіменному — синім кольором — «Тихіше».

Далі пропонуємо сказати слово, наприклад, «мама», або ім’я дитини, і натискаємо кілька разів на пальчик. Дитина має промовити його залежно від «кнопки» і кількості натискань «Голосніше» — «Тихіше».

 Пропонується довести промовляння слова до найбільшої гучності, а потім зупинитися на потрібній. Коли дитина знову буде говорити голосніше, посміхаючись, доторкайтеся до її «кнопки», або можете просити, щоб вона сама доторкнулася.

2) «Шпигуни» («Миші та кіт»)

Зазвичай діти дуже полюбляють перетворюватися на шпигунів, тож запропонуйте їм виконати спецзавдання якомога більш непомітно та професійно.

Малюкам сподобається варіант гри у мишок та кота — мишенята мають дуже тихенько пробратися і щось (заздалегідь домовлене) схопити так, щоб котик їх не піймав.

3) «Диригент»

Для цієї гри вам знадобляться музичні інструменти (можна зробити їх з підручних матеріалів — барабани з бляшаних банок, маракаси — з пластикових яєць Kinder та крупи, насипаної в них, тощо).

Коли музиканти будуть готовими до концерту, диригент змахує рукою вгору — і це сигнал для музикантів грати голосніше, рукою вниз — знижувати гучність, збирає руку в кулак — зупинити гру.

Треба давати можливість дитині також побути диригентом.

4) «Літери різного розміру»

Разом з дитиною напишіть в рядок літери Р, З, Ж від маленької до величезної, і навпаки — від величезної до маленької.

Потім просимо дитину дивитися на літери, вимовляти звук, підвищуючи або знижуючи гучність (чим меншою є буква, тим тихішим має бути звук, і навпаки).

5) «Слухаємо тишу»

Кожні кілька годин влаштовуйте 2 хвилини тиші. Можна призначити дитину головною — коли задзвонить будильник, вона подає всім сигнал «Слухаємо тишу».

6) Шепотіння

Спробуйте почати говорити пошепки — дитина буде віддзеркалювати вас. Або періодично грайте в «Шепотуньки» — розмови в родині тільки пошепки.

7) «Голос на вимогу»

Складіть всі гучні голоси в вазу (не турбуйтеся, вони там не змішуються). Коли хочеться сказати голосно, свій голос потрібно «взяти» з вази.

8) «Крокодил»

Весела гра-пантоміма на вгадування задуманих слів. Під час відгадування дозволяється:

використовувати жести і міміку, танці, стрибки та кривляння;

приймати будь які пози; показувати слово цілком або частинами;

кивати головою «так» і «ні».

Але забороняється писати і малювати, вимовляти склади і літери (навіть без звуку, одними губами), показувати букви або передавати літери мовою жестів.

9) Спілкування мовою жестів

Спробуйте вигадати свою сімейну мову, де кожна буква — окремий жест.

10) «Опера»

У цій грі розмови перетворюються на спів. Спробуйте проспівати фрази, які говорите один одному. Вони будуть сприйматися абсолютно по-іншому. 11) Перетворення Говоримо, як маленькі ліліпути, мишки або мурашки (а потім, як велетні або слони).

12) «Мовчанка»

Хто перший скаже слово, той програв.

13) «Передаємо думку на відстані»

Спробуйте вгадати, про що подумав інший.

14) Якщо діти в суперечці кричать одночасно,  рекомендується дати всім прапорці (папірці з їхніми іменами, будь-які предмети) — щоб їх піднімали, коли хочуть «узяти слово».

15) А для трансформації вербальної агресії зробіть «плювалки» — паперові кульки, які можна видувати у відро, мішень тощо.

І найважливіше —  обов’язково домовлятися про час, коли можна кричати.